- бриньчати
- -чу́, -чи́ш, недок.Ударами по чому-небудь утворювати легкі дзвенячі звуки; бряжчати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
бриньчати
Смотреть что такое "бриньчати" в других словарях:
бриньчати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
балабонити — ню, ниш, док. Дзвонити, бриньчати … Український тлумачний словник
бринькотіти — очу/, о/чеш, недок. Те саме, що бриньчати … Український тлумачний словник
забриньчати — чу/, чи/ш, док. Почати бриньчати … Український тлумачний словник
пробриньчати — чу/, чи/ш, док. Бриньчати якийсь час … Український тлумачний словник
бряжчати — (про металеві, скляні й под. предмети видавати при ударах дзвінкі звуки); брязкати, вибрязкувати, брязкота[і]ти (час від часу / уривчасто); бриньчати (про слабший звук); дзвякати … Словник синонімів української мови
грати — I 1) (у що, чого й без додатка брати участь у якій н. грі), гратися, бавитися, гуляти(ся) (у що); різатися, дутися (у що) (із запалом, перев. у карти); перекидатися, перекинутися (перев. у карти нашвидку) 2) (на чому, на що, у що й без додатка… … Словник синонімів української мови
дзвеніти — 1) (видавати / утворювати чим н. високий, протяжний металевий звук), бриніти; дзеленчати, бриньчати, дзинчати (перев. про скло, посуд тощо) Пор. деренчати 2) (про голос, сміх тощо звучати високо, дзвінко), бриніти … Словник синонімів української мови
